Прийдешня осінь стане першою після початку повномасштабної війни, а з нею і постають питання, яким підготують наші можновладці державний бюджет на наступний 2023 рік. Наразі Україна жодним чином не може існувати без закордонної допомоги, а точніше донорства.
Наскільки це буде більш або менш притаманним для року 2023? Яким чином буде «порізаний» державний бюджет-2023 для різних соціальних витрат та програм розвитку на користь військовим статтям? Адже від цього залежатимуть зарплати, пенсії, стипендії, допомога внутрішньо переміщеним особам тощо.
Чи списуватимуть Україні зовнішні борги? Яка частка бюджету піде наступного року саме на обслуговування цих запозичень? Саме це Главред і вирішив проаналізувати.
Уряд, розпочавши роботу над держбюджетом-2023, заявив про те, що хоче створити так званий Фонд оперативного відновлення. Саме в цю структуру, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, міжнародні донори можуть скеровувати свої кошти. Тобто серйозність намірів влади з цього приводу очевидна. Крім коштів від наших партнерів-донорів планують також переказувати прибутки низка державних підприємств.
Однак не складно припустити, що найбільший внесок в державний бюджет-2023 влада очікує отримувати не від вітчизняного товаровиробника, а все-таки від закордонних донорів.
«Слід зауважити, що у цьому році, з початком війни, Україна майже половину (48%) потреб у бюджетному фінансуванні закривала за рахунок зовнішньої допомоги (пільгові кредити та позички). За таких обставин, вважаємо, що наразі уряд покладає великі надії на наповнення держбюджету у 2023 році за рахунок міжнародної допомоги, зокрема від надходження макрофінансової допомоги з боку ЄС та завдяки новій програмі МВФ», - вважає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.
Зрозуміло, що скільки саме грошей планує отримати Україна в якості міжнародної допомоги, поки точно сказати не можна, оскільки це залежить від успішності проведених переговорів. В свою чергу, як зазначає експерт, на переговорах ухвалюватимуть рішення про нові кредити та гранти, враховуючи наступні чинники: прогрес війни та близькість її завершення, рівень руйнувань в Україні та інші світові конфлікти, які можуть стати більш пріоритетними для вирішення, ніж допомога нашій державі.
А от економічний і політичний незалежний експерт Олексій Кущ зазначає Главреду, що наступного року Україна отримає від західних донорів суму, яка дорівнюватиме 30 млрд доларів. Якщо це перевести на нинішній курс гривні, то вийде 1,2 трільйони гривень. «Такий показник дорівнюватиме дохідній сумі нашого українського бюджету, який був у мирні роки. За рахунок податків та емісійних джерел ми отримаємо 100 млрд гривень на місяць. Кошти, які йтимуть на оборону країни, ми зобов’язалися перед західними партнерами брати за рахунок надходжень від власних податків – 140-150 млрд гривень на місяць», - констатує він.
Таким чином, Україна буде, як і цьогоріч фінансувати оборону за власний кошт, а зарплати держслужбовцям та бюджетникам, а також пенсії, стипендії, соціальні виплати тощо – за рахунок західних донорів.
Як вважає Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm, останні місяці вже показали інформацію, який бюджетний дефіцит має Україна та які пріоритетні та критичні напрямки фінансування. «Маючи ці дані на руках, наші офіційні особи зможуть показати обсяги необхідного фінансування на 2023 рік, а західні уряди узгодять між собою свої частки та механізми фінансування», - додає він.
Сергій Марченко, в свою чергу констатує, що держбюджет буде дуже простим: фінансування зарплат держслужбовцям, лікарям, вчителям тощо, соцвиплати, виплати внутрішньо переміщеним особам та кошти на військову кампанію та армію. Яким чином може буде «порізаним» держбюджет на 2023 рік за цими категоріями, виключаючи армію?
Взагалі, якщо серйозно ставитись до цього важливого питання, то чимало експертів констатують, що філософія державного бюджету України має дуже невірний підхід. Саме так, приміром, вважає й Олексій Кущ, який переконаний, що наша країна вже чимало років поспіль у цьому питанні уперто не хоче переймати сучасну міжнародну практику бюджетоутровення.
«Наші можновладці та чиновники думають, що бюджетні видатки – це лише гроші, які йдуть від оподаткування бізнесу та громадян (тобто домогосподарств). Але це хибна думка. Тим більше під час війни. Скажу так: війни, які велись на податки, вже давно канули в історію. Зараз країни, які знаходяться в такому стані (приміром, Ізраїль, Південна Корея та навіть росія) проводять експансивну фінансову політику та створюють, проводячи війни та тратячи на них гроші, стимули для розвитку внутрішніх економік», - зазначає він.
Дійсно, ці держави працюють за так званою моделлю мультиплікатора, якої в Україні немає – 1 грошова одиниця витрачається державою, яка саме створює 3-4 грошових одиниць ВВП країни, а потім через механізми розподілу до державного бюджету повертається назад цілих 15 грошових одиниць.
Тобто навіть зараз в умовах жорсткої війни, Україна може і повинна випробувати на собі таку модель, звісно стимулюючи розвиток економіки. Можливо це вдасться зробити з більшим успіхом у другій фазі війни, коли вже активні бойові дії завершяться. Але робити це треба.
Цілком очевидно, що левову частку видатків у наступному році буде скеровано на військові потреби, а саме – на виплату достойної зарплати захисникам держави, закупівлю необхідного озброєння та інші оборонні потреби. У травні-червні цього року, тільки на оборону, з бюджету направляли майже по 100 млрд грн щомісяця. І, як ми писали вище, ці видатки у 2023 році точно не будуть меншими.
«Друга основна стаття бюджету — це пенсії та соціальні виплати. За логікою цього бюджету, держава має зафіксувати витрати на соціальну сферу на тому ж рівні, на якому вони були цього року. Тобто, на соціально незахищених верствах населення економити не планують.
Наступна за величиною стаття видатків - зарплати медикам, освітянам, іншим бюджетникам та держслужбовцям. Водночас, як відомо, бюджети органів виконавчої влади, зокрема міністерств, планують скоротити на 10%, а це означає зменшення заробітної плати або скорочення апарату державних службовців», - зазначає Вікторія Тютюнникова.
Якщо говорити про статті бюджету, на яких будуть економити, то найімовірніше, як продовжує експерт, витрачати кошти зараз не будуть на інфраструктурні проекти, культуру, спорт, антиковідні заходи тощо. Звісно це не є пріоритетним в умовах того, що на певних напрямках ми втрачаємо території і не знаємо як буде далі розвиватися війна.
Іван Нікітченко переконаний, що витрати на армію скорочувати не можливо, так як і пенсійні витрати.
«А ось витрати на освіту та медицину зменшяться - просто через те, що частина педагогів та медиків виїхала за кордон, а їхні робочі місця в Україні були знищені», - продовжує він.
А от державний апарат в Україні є роздутим, постійні розмови та рекомендації експертів упродовж десятиліття, про те, що необхідно його скорочувати, так і лишаються одними розмовами.
За оцінками аналітиків, в Україні приблизно 5,5 млн осіб отримують зарплату з держбюджету. 237 тисяч з них - це безпосередньо державні службовці (не включаючи силові відомства, судів тощо).
Тому і маємо таку цікаву статистику: за показником кількості держслужбовців на душу населення, Україна, наприклад, в 9 разів випереджає Естонію та навіть у 2,5 рази Казахстан.
Дійсно, на фоні того, що зараз приблизно 5 млн українців знаходяться за кордоном, така цифра є надто великою.
Тому незалежні експерти переконані, що держапарат чекає на скорочення на десятки тисяч чиновників. А от чи станеться це до ухвалення держбюджету-2023 року, поки невідомо. Хоча розмови про скорочення велись на початку весни цього року. Слід сказати, що чимало експертів є великими супротивниками такого кроку саме в наш складний час: адже масове скорочення держслужбовців може призвести до великого соціального вибуху. А в умовах війни це є дуже поганим явищем.
Яка частка коштів державного бюджету-2023 року може піти на обслуговування державного боргу? Чи списуватимуть зовнішні борги України перед іноземними кредиторами чи такого взагалі не робитиметься?
На жаль, державний борг зростає досить швидко. На його погашення у січні-липні Україна скерувала вже 260,9 млрд грн, а платежі з обслуговування держборгу становили 89,7 млрд грн, що становить понад 97% від плану.
«Це плюс, коли попри активні бойові дії в частині регіонів та надзвичайно складну ситуацію з економічним становищем, наша держава продовжувала виконувати свої зобов’язання перед кредиторами. Проте робити це з кожним місяцем було все важче, саме тому Україна розпочала процедуру з відстрочення виплат по обслуговуванню боргу України до кінця 2023 року, з можливістю продовження на рік», - вважає Вікторія Тютюнникова.
А це означає, що кошти, які були передбачені на обслуговування боргу, буде витрачено на такі невідкладні потреби, як соціальні виплати та військове забезпечення.
Щодо списання зовнішнього боргу, то наша країна вже має такий досвід, оскільки у 2015 році після окупації Криму та початку війни на Донбасі наші кредитори списали 20% боргів (близько 3,7 мільярда доларів).
Саме цей досвід списання зовнішніх боргів Олексій Кущ вважає дуже негативним. За його словами, треба було ще у 2014 році на початку окупації Криму та частини Донбасу говорити з кредиторами про списання, а це було втрачено і тому це питання було вирішено не на користь України.
«Ситуація сьогоднішня повторюється. Проте уряд сьогодні не вивчив уроків 2014-15 років і не надав програму списання зовнішніх боргів хоча б у березні 2022 року, а об’явив реструктуризацію лише у липні», - зазначає він.
А от Іван Нікітченко вважає, що зовнішній борг буде реструктурувано, а для обслуговування внутрішнього боргу будуть випускатися нові облігації внутрішньої державної позики – ОВДП.
У нинішній ситуації Україна, з огляду на руйнування і жертви, понесені внаслідок війни та з урахуванням викликів післявоєнного відновлення економіки, має домогтися списання боргів перед міжнародними фінансовими організаціями у значно більшій сумі, ніж 20%, як це було у 2015 році. Тим паче, що у світовій історії було чимало випадків, коли державам списували від 50 до 80% зовнішнього боргу (Ірак, Афганістан, Польща, Єгипет тощо).