Існує думка, що в СРСР все було безкоштовно: медицина, освіта і навіть житло. Але насправді в тій країні жилося не так райдужно, як це може здатися.
Річ у тому, що в ті часи люди платили досить багато податків - розщедрюватися доводилося навіть за відсутність дітей і за охорону пам'ятників.
Безкоштовними житлові квадрати можна було назвати тільки умовно. Так, квартири давали і діставалися вони часто держслужбовцям - лікарям, військовим, вчителям, але житлоплощу все одно належала державі. Отриману в "дар" квартиру не можна було ні продати, ні залишити у спадок.
Також в черзі за бажаним будинком можна було простояти в черзі протягом багатьох років. Крім того, для отримання квартири потрібно було оформити купу документів, включаючи характеристику з роботи.
Бувало й таке. Отримати безкоштовне житло в СРСР було рівноцінним перемозі в лотереї. Шанс отримати житлоплощу збільшувався в залежності від кількості членів сім'ї - чим більше була сім'я, тим вище шанси стати на квартирний облік.
Якщо ж ви були звичайним працівником в СРСР, то квартиру вам було не отримати зовсім. Таких людей селили по комуналках. Найбільші шанси розжитися квартирою були у чиновників, але навіть і тут не все так просто. Держслужбовець повинен був ще заслужити квадратні метри від держави.
Вам може бути цікаво: