Часто ми мимовільно припускаємося однієї з найпоширеніших помилок у мовленні, неправильно вживаючи слова відкривати і закривати. Насправді у більшості випадків, коли ці слова так і "просяться" у відповідні словосполучення, вони там насправді не повинні вживатися.
Відомий український вчитель і мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці розповів, чому неправильно казати "відкривати двері", "відкривати книжку", "закривати очі" і "закривати вікно".
"Сьогодні спробуємо розібратися, коли вживати слова відкривати і закривати. Ви скажете, що це дуже просто, наприклад, відкривати очі. Ні. Насправді очі розплющуємо або заплющуємо, коли прикриваємо їх повіками. Закрити очі можна, наприклад, рукою. Також "закрити очі" можна використовувати як стійку сполуку слів, яка означає "вдавати, що нічого не помічаєш", "ховати голову у пісок". Отож, не закривайте очі на проблеми", – зазначив мовознавець.
Багато людей використовують фразу "відкривати/ розкривати книжку". Але насправді так теж казати неправильно. Книжку ми розгортаємо або згортаємо, а сторінки не розкриваємо, а гортаємо.
"Що ж в такому разі ми відкриваємо, напевно, вікна або двері? Але вікна і двері ми теж не відкриваємо, а відчиняємо або зачиняємо", – пояснив Авраменко.
Щодо відкривання пляшки, то слово, яке варто використати, залежатиме від того, як ця пляшка закрита.
"Ну, напевно, пляшку, ми 100% вже відкриваємо? Так, ми пляшку відкриваємо, але знову ж таки не завжди. Це залежить від того, у який спосіб вона закрита. Якщо у неї є корок, то ми пляшку розкорковуємо", – пояснив мовознавець.
Тому пляшку можна і відкривати, і розкорковувати.
"Отже, зробимо висновок. Очі ми розплющуємо або заплющуємо, книжку – розгортаємо або згортаємо, вікно – відчиняємо або зачиняємо, а пляшку розкорковуємо або відкриваємо", – зазначив Авраменко.
Дивіться відео з поясненням Авраменка, як правильно вживати слова "відкривати" і "закривати":
Олександр Авраменко (нар. 7 травня 1971, Комишуваха, Запорізька область) – український учитель, дослідник і популяризатор української мови, письменник, літературознавець, теле- і радіоведучий. Учитель вищої категорії, методист, доцент. Заслужений працівник освіти України (2017).
Очолює робочу групу з розробки програм зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Упорядник посібників для проведення державної підсумкової атестації в українських школах.
Автор понад 50 підручників і посібників з української мови та літератури; унікальних самовчителів "Українська за 20 уроків" (2014), "100 експрес-уроків української" (2016), пише Вікіпедія.
Нагадаємо, раніше мовознавець Авраменко пояснив, чому ми неправильно вживаємо слово "відтак" і яке його правильне значення. Гарне українське слово українці часто вживають не у тому значення, яке воно має насправді.
Також раніше Авраменко пояснив, як сказати українською "взгрустнулось". Не завжди деякі російські слова і фрази можна дослівно перекласти українською. Мовознавець сказав, як не робити помилок у спірних випадках.
Вас також може зацікавити: