В СРСР майже не було дому, в якому б не було гранованого стакана. Виробляти їх почали ще під час Другої світової війни і з того часу вони стали незамінними в побуті громадян.
Згідно з однією з теорій походження гранованої склянки, її придумали для того, щоб вона не скочувалась зі столу після падіння. Завдяки граням, її дійсно було важко розбити. Вже пізніше з'явилися варіації склянки 50, 100, 150, 200, і 350 мілілітрів, які швидко набули популярності у населення.
В СРСР господині використовували гранований стакан для вирізання з тіста "заготовок" для вареників і пельменів. Люди старшого покоління його використовують до цього дня.
До появи мірних склянок, гранчак був незамінним на кухні. Склянками міряли не тільки воду, цукор і борошно, а й насіння, бобові, ягоди та багато іншого.
Також був дуже популярний лайфхак зі склянкою і сіллю. У будинках, де вікна були зроблені з 2-х окремих рам, нерідко ставили гранований стакан об'ємом 100 мл сіллю. Так взимку знижували вологість повітря між рамами і перешкоджали утворенню інею на стеклах та їх обмерзання.
Вам може бути цікаво: