Колись була популярною пісенька з рефреном "обручка – не проста прикраса". І це таки дійсно так - навколо таких кілець склалося досить кількість різного роду прийме. Спробуємо про них розповісти детальніше.
Носити обручку до, власне, процесу одруження - просто так, для краси точно не варто, говори народна мудрість;
Якщо дівчина бажає таким чином наблизити власне весілля, то сильно ризикує, що весілля, навпаки, повністю засмутиться;
Ні в якому разі не можна брати для одруження батьківські кільця (або там, кільця дідусів-бабусь). Навіть якщо вони дуже дорогі і якісні (і взагалі дуже дороги як пам'ять), а ваші рідні прожили в шлюбі багато десятків років, краще все ж зберегти їх "обручки" як сімейні реліквії. А собі для весілля потрібно обов'язково купити нові.
Якщо випадок знайшли обручку, то неодмінно його потрібно підібрати ‒ це все до щасливого шлюбу. Але ось приміряти його ні в якому разі не можна ‒ адже ви ж достовірно не знаєте, які проблеми були в родині у людини, який його втратив. Його можна віднести в ломбард або продати через мережу, можна просто покласти в темну скриньку в шафі, але носити ‒ не можна.
Не приймайте обручки в подарунок. Навіть якщо їх вам приносять з найтеплішими побажаннями рідні та близькі. Обов'язково у відповідь дайте за кільця грошей - нехай навіть трохи; не експериментуйте з дизайном кілець. Варто вибрати прості і гладкі кільця. Саме вони зазвичай уособлюють спокійне життя в шлюбі. Якщо хочете, то можна поекспериментувати з сортами золота в кільці і, звичайно, з гравіюванням з внутрішньої сторони.
Ні в якому разі не кидайте кільце. Впустити його на землю ‒ в пил, бруд і сніг ‒ погано, а вже втратити – зовсім зле. І вже зовсім паршивою прикметою в цьому розрізі впустити кільця прямо в РАГСі ‒ коли молодята змінюються ними.
Тут все гранично просто. В Україні, як і в багатьох країнах Східної Європи обручку носять на безіменному пальці. Більш того, жінкам його носити на аналогічному пальці лівої руки не рекомендується категорично. Це тягнеться з глибини століть, коли жінок, які овдовіли, повинні були носити на ньому обручку від цього шлюбу. Ну і, власне, за давньою традицією саме правою рукою, згідно з прикметами, належить підписувати важливі документи, хреститися або затверджувати договори.
За кордоном (по всій видимості, через католицьку традицію) саме безіменний палець лівої руки призначений для носіння обручки в першому і кожному наступному шлюбі.