Чи не з кожною країною, з якою межує Росія, у агресора або вже є територіальна суперечка, або вона була в недалекому минулому. З огляду на те, як Росія з кожним днем все більше занурюється у війну в Україні, саме її слабкість може стати каталізатором того, що низка країн можуть скористатися моментом і спробувати повернути свої території. Однак, як стверджують експерти, опитані Главредом, на їх повернення в лоно держав можуть піти роки.
- Молдова і Грузія хочуть, але бояться
- Розпад Росії спровокує нову чеченську війну
- Європа своє відбирати не стане?
Молдова і Грузія хочуть, але бояться
Одними з перших країн, які теоретично могли б претендувати на повернення своїх територій, є Молдова і Грузія. Зокрема, нещодавно президент Молдови Майя Санду зажадала від Росії вивести війська з Придністров'я.
"Для того, щоб по-справжньому бути нейтральним, потрібно вивести російські війська з нашої території. Їх присутність фундаментально порушує наш нейтральний статус і незалежність", – підкреслила Санду, виступаючи з трибуни Європарламенту.
При цьому вона уточнила, що офіційний Кишинів "залишається прихильним політичному і мирному врегулюванню конфлікту" – зі збереженням суверенітету і територіальної цілісності Молдови.
Як уточнив у коментарі Главреду політичний аналітик Олександр Кочетков, заява Майі Санду про виведення військ - це імітація процесу.
"Справа в тому, що в придністровському конфлікті, крім Молдови і Придністров'я, є ще дві країни-гаранта безпеки - Росія і Україна. І якби Санду дійсно хотіла б щось вирішувати, то вона б офіційно звернулася до двох країн з конкретною пропозицією - у певний термін прибрати з Придністров'я російських солдатів. А те, що вона звернулася виключно до Росії, знаючи, що РФ жодним чином на такі заяви реагувати не буде, підтверджує імітацію патріотичного процесу і не більше того", - переконаний Кочетков.
Фактично єдину реакцію Росії, яка послідувала на заяву Майі Санду, озвучила речник МЗС російських окупантів Марія Захарова - за її словами, заяви офіційного Кишинева "змушують засумніватися в реальній прихильності керівництва країни нейтральному статусу республіки і взаємовигідному партнерству з Росією".
Однак у випадку з Молдовою причина такого "миротворчості" більш ніж банальна - відсутність боєздатної армії. Адже де-факто дипломатичних шляхів врегулювання конфлікту в Придністров'ї не залишилося.
"У них немає ресурсів. В останні 30 років Молдова практично нічого не робила в плані посилення бойової здатності своїх силових структур і армії. Єдиним варіантом вирішення проблеми Придністров'я могло б бути звернення Молдови до України. Тобто умовно вони могли дати дозвіл на проведення Україною або спільно з Молдовою "спецоперації зі звільнення Придністров'я" , тобто з відновлення конституційного порядку Молдови", - пояснює Главреду політичний експерт аналітичного центру DemocracyHouse Анатолій Октисюк.
За його словами, операція могла б вважатися успішною, якби під час неї були знищені вузли захисту, склад боєприпасів у Ковбасній, а Молдова при цьому провела б поліцейську місію. Інших варіантів для повернення цих територій немає.
читайте такожРосія за крок від того, щоб піти у вічність: чому Путін програє"Такий розвиток подій був би на руку Україні, тому що тоді ми б отримали обмінний фонд для маріупольських захисників, оскільки цілком ймовірно, що велика частина військовослужбовців здалася б у полон", - додав Октисюк.
При цьому, за словами Олександра Кочеткова, в Грузії ситуація відрізняється кардинальним чином.
"У Молдові керівництво країни налаштоване проєвропейськи і тому вона, звичайно, хотіла б вирішити питання з Придністров'ям. Але у них немає сил, щоб зробити це самостійно. У Грузії ж, щоб почати активно діяти, принаймні, проти Південної Осетії, ресурс є, але вони цього не хочуть. Тому що там фактично проросійська влада, яка буде обмежуватися певними нейтральними заявами", - зазначив Кочетков. І додав, що Україна навіть зверталася до Грузії, у якої є військова можливість повернути свої території
Крім того, за кордоном вже починають запевняти, що саме Грузія може стати наступною жертвою Росії, у якої також є гіркий досвід війни з Росією. Тепер же, судячи з усього, російське керівництво наполягає на тому, щоб приєднати окуповані 14 років тому території. У будь-якому разі, Росія серйозно зосередилася на Південній Осетії, про що свідчать плани окупантів з проведення "референдуму" про приєднання Південної Осетії до РФ. Результати якого, до слова, влада Грузії визнавати не має наміру.
читайте такожСправи Путіна зовсім погані - на горизонті замаячила поразка Росії у війніНа думку Кочеткова, "приєднання" Південної Осетії безпосередньо залежатиме від ситуації в Україні. "Якщо в Україні не буде складатися ситуація, при якій "ДНР" і "ЛНР", а також Херсонську область (так звану Таврійську губернію) можна буде включати до складу Росії, то, ймовірно, і в Грузії цього не відбудеться", - вважає експерт.
Що ж стосується військового протистояння, то його завершення на користь Грузії малоймовірне ще й через розміри самої Грузії.
"Грузія - маленька країна і ми бачили, як Росія її розірвала у 2008 році. І не тому, що вміла воювати, а, як і зараз ми бачимо в Україні, тому що брала виключно кількістю. Тим не менш, Грузія змогла деякий час стримувати російську махину і зараз навряд чи їй було б доречно починати військову кампанію. А з урахуванням того, що російські окупаційні контингенти вже є за Місонським перевалом, який розділяє Грузію і окуповані РФ території, Грузії буде складно утримати території, просто через їх розмір територій. Тому їх стриманість цілком зрозуміла", - говорить експерт Центру оборонних стратегій, дипломат Олександр Хара.
Розпад Росії спровокує нову чеченську війну
Втім, на Грузії та Молдові територіальні суперечки Росії не обмежуються. Наступною державою, яка могла б претендувати на повернення своїх земель, може стати Японія. Тим більше, що її керівництво вже недвозначно заявляє про готовність повертати спірні Південні Курили, які знаходяться під управлінням РФ. Про це свідчить перша з 2003 року поява в "Синій книзі дипломатії" МЗС Японії, офіційного документа-довідника про становище Японії в світі, формулювання "незаконно окупована територія".
Але це, за словами експертів, можливо тільки у випадку, якщо Росія зазнає нищівної поразки у війні Україні, після чого центральне керівництво Росії не зможе контролювати регіони на периферії.
"Від нашої перемоги залежить багато чого, включаючи майбутнє Росії. Хотілося б вірити, що найближчим часом не послідує паузи, а через кілька років - продовження цієї війни. Тому що як тільки ситуація "заморозиться" відразу ж знайдуться "друзі Путіна" - слабкі політики, які почнуть негайно вимагати скасування санкцій проти РФ. Осудні росіяни повинні були б бажати поразки Росії, тому як тоді це дало б можливість для зміни режиму. Безумовно, що цей конфлікт впливає і на глобальну політику, перш за все, на Китай і на його поведінку навколо Тайвані", - пояснив Олександр Хара.
читайте такожПутін не зміг довести США і Китаю, що може сидіти за одним столом з дорослимиУ свою чергу, політичний і економічний експерт Тарас Загородній припускає, що разом з втратою центральної влади РФ здатності керувати регіонами, в Росії може початися дезінтеграція російської держави, тобто стане можливий парад суверенітетів. І в такій ситуації багато країн можуть "допомогти" Росії розсипатися. Але вони будуть це робити вкрай обережно.
"Наприклад, Китай не буде відкрито лізти в Росію і анексувати її території. Навіщо? Якщо можна просто підписати договір з ослабленою Росією про те, що вона передає Китаю в оренду частину своєї території, припустимо, Хабаровський край, на сто років. Таким чином, Китай нічого не анексує, але де-факто придбає колонію", - вважає Загородній. І додає, що та ж Японія в такому випадку також спробує заявити про свої права, але тільки тоді, коли зрозуміє, що центральна влада в Росії не представляє для неї ніякої загрози.
При цьому можливо, що в разі слабкого центру парад суверенітетів може початися всередині самої Росії. І першою "на вихід" може виявитися... Чечня.
"Одразу цього не станеться, оскільки є уряд республіки Ічкерія, який не визнає кадирівців і вважає їх зрадниками (якими вони і є). Кавказ буде проблемою для Росії до тих пір, поки стане незалежним. Кадиров-це не та фігура, яка може про це оголосити, тим більше, що є клани, які його стримують. Тому до влади спочатку повинні прийти чеченці, які сповідують свободу, а не плазування, а це означатиме в майбутньому війну між чеченцями і кадирівцями. Без цього звільнити території від посіпак Путіна неможливо", - пояснив Хара.
Крім того, у разі турбулентності в Росії на тлі можливої поразки в Україні, не виключено, що ряд російських регіонів можуть опинитися під нашим контролем, причому добровільно.
"Кубань, Воронезька область та інші прикордонні з Україною території, будуть тяжіти до нас зі зрозумілих причин: Україна буде частиною західного світу, буде нормальною для життя країною з більш високим рівнем життя і можливістю мігрувати. Якщо в Росії почнеться парад суверенітетів, то не виключена спроба цих регіонів РФ увійти до складу України", - переконаний Тарас Загородній.
Європа своє відбирати не стане?
Але найменше, за словами експертів, варто очікувати відколювання тих російських регіонів, які раніше історично належали європейським країнам. Наприклад, у випадку Фінляндії, яка після російської агресії в Україні спішно забиралася в НАТО, малоймовірним виглядає повернення нею Карелії. Як і, втім, претензії Німеччини щодо Кенігсберга (нині Калінінград).
"Коли в 1975 році був підписаний Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі (так звані Гельсінські угоди), цим фактично всі держави європейського континенту заявили про відмову від претензій і застосування сили для зміни кордонів в Європі. Тому фіни навряд чи готові відійти від цієї Політики. В історичному плані це їх території, але політично вони навряд чи будуть за них воювати. Те саме можна сказати і про Кенігсберг, хоча історично може так скластися, що у нього з'явиться можливість вибрати, чи залишатися у складі РФ", - зазначив Хара.
читайте такожПутін ростить собі заміну: чим небезпечні нападки РФ на Фінляндію і НАТОПогоджується з цією думкою і Анатолій Октисюк.
"Всі ці питання можуть виникнути тільки в разі розпаду Росії. Коли починається розпад, почнуться процеси оголошення незалежності суб'єктів Федерації або ж може виникнути Конфедерація, в результаті якого можуть зникнути центральні органи управління. Тільки в цьому випадку можна буде говорити про ревізію кордонів і це буде зачіпати і Карелію, і Калінінград, і курили, актуалізувати питання навколо Казахстану, Китаю і т.д. але для цього також необхідно, щоб в Росії з'являлися сепаратистські рухи на рівні місцевих еліт, які, наприклад, будуть незадоволені розподілом субвенцій. Також це можливо в разі смерті Путіна і початку боротьби еліт за владу", - резюмував Октисюк.
І додав, що те, як скоро це станеться, поки прогнозувати складно. При цьому прискорити процес може різкий подразник, який призведе до політичного і соціального протесту.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
