Про що сказав Гончар:
- У Росії вже відбуваються локальні блекаути
- За умови наявності необхідних засобів - блекаутів в РФ ставатиме більше
- Потрібно збільшувати кількість засобів ураження для прориву ППО
Українські удари по енергетичній інфраструктурі Росії вже призводять до локальних блекаутів у певних регіонах. За умови наявності необхідних засобів ураження випадки блекаутів у Росії можуть ставати частішими. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар.
За його словами, локальні блекаути вже фіксуються. Зокрема, Бєлгородська область є енергодефіцитною через відсутність потужних електростанцій, схожа ситуація і в Брянській області. Тому місцеві відключення там можливі й уже відбуваються, хоча, як і в Україні, пошкодження зазвичай відновлюють.
"Чи могли б ми досягати більш масштабних ефектів? Теоретично - так. Але, знову ж таки, за умови наявності необхідних засобів ураження. Сили оборони України і так досить інтенсивно працюють в цьому напрямку, зокрема знищуючи засоби протиповітряної оборони противника. Адже ефективність удару залежить від того, яка кількість засобів ураження долетіла до цілі", - вказав він.
Експерт пояснив, що якщо з умовної сотні дронів до цілі доходять одиниці, наслідки будуть відчутні, але не критичні. Натомість масове проривання ППО здатне призвести до серйозних уражень, однак для цього необхідно істотно послабити протиповітряну оборону. На окремих напрямках Сили оборони України діють результативно — з’являється інформація про знищення радарів, РЛС і пускових установок, без яких системи ППО фактично втрачають ефективність.
"Водночас слід розуміти, що виробництво комплексів ППО - це складний і тривалий процес, його неможливо швидко масштабувати. Тому наша стратегія очевидна: максимально "проріджувати" ППО ворога, щоб підвищувати ефективність подальших ударів - в тому числі по енергетичній інфраструктурі. Але для цього необхідні додаткові ударні засоби. Сподіваємося, що найближчим часом вони з'являться", - припустив він.
Гончар додав, що російська енергосистема загалом складніша за українську. Це водночас і її вразливість, адже складні системи менш надійні, і її перевага — рівень резервування потужностей у РФ значно вищий. Саме тому для серйозного виведення такої системи з ладу потрібні набагато більші зусилля. Через це українські удари зосереджуються не стільки на електрогенерації, скільки на більш чутливих об’єктах нафтового сектору — переробці та логістиці. Такі дії одночасно підривають внутрішнє паливне забезпечення Росії й скорочують її доходи, з яких фінансується війна.
"Електроенергетика сама по собі не є ключовим джерелом доходів для російського "військового бюджету", на відміну від нафтогазового сектора, адже Росія практично не експортує електроенергію - це суто внутрішня економіка. Але це вже окрема тема для розмови", - резюмує він.
Як призначення Буданова на посаду глави ОП вплине на удари по РФ - думка експерта
Як писав Главред, Україна активізувала операції на території Росії, залучаючи для цього Сили безпілотних систем, СБУ та ГУР. Після того як колишній керівник ГУР МО України Кирило Буданов очолив Офіс президента, відкрилися нові можливості для таких ударів. Як зазначив голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан, операції вглиб РФ дозволяють Україні досягати значно більших результатів.
Експерт пояснив, що раніше сектор безпеки та оборони в ОП курирував профільний заступник, тоді як зараз цим займатимуться кадрові військові, зокрема полковник Павло Паліса.
"Після отримання важелів впливу саме на політику ми побачимо більш витончені, комплексні операції із залученням ширшого кола структур, ресурсів та інструментів. Тому є всі підстави чекати на значно кращі результати - у тому числі й за кордоном", - пояснив Кузан.
Удари по Росії - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, у новорічну ніч на території Росії внаслідок атак виникли пожежі на двох промислових об’єктах — нафтосховищі в місті Людиново Калузької області та нафтопереробному заводі в селищі Ільський Краснодарського краю.
У ніч на 28 грудня у Міноборони РФ заявили про нібито знищення 25 українських дронів у шести регіонах, однак перехопити всі БпЛА не вдалося. Зокрема, серія вибухів пролунала в Самарській області, де були уражені важливі об’єкти противника.
Також у ніч на 25 грудня Сили оборони України вдарили по інфраструктурі, що працює на потреби російської армії. За інформацією Генштабу ЗСУ, атаки були спрямовані на морський порт "Темрюк" у Краснодарському краї, військовий аеродром поблизу Майкопа в Республіці Адигея та ремонтний підрозділ ворога на тимчасово окупованій території Донецької області.
Інші новини:
- Росіяни встановлюють ПЗРК на "Шахеди": Ігнат сказав, як Україна протистоїть ворогу
- Сумнівна економія: чому вимикати опалення, коли вас немає вдома — погане рішення
- У Львові посеред ночі жінка напала на ветерана, який повернувся з полону
Про персону: Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
